Українське
економічне диво, чи можливо таке?
В такі скрутні
для України часи, я хочу підтримати кожного свідомого українця в його намірах
залишитися і розбудовувати свою країну.
Передусім,
хочу нагадати про такий факт в історії як «Японське економічне диво». Давайте
згадаємо далекі часи закінчення Другої Світової війни та саму Японію.
Отже, країна опинилася
в руїнах. Цілих будівель майже не залишилося. Заводи були знищені, або
окуповані американськими військовими. Транспорт не ходив, електрика працювала
зі збоями. Припинився імпорт ресурсів, на яких трималася економіка країни до
війни. Об’єми виробництва промислової продукції скоротилися в 6 раз, якщо
порівнювати з довоєнним станом. Експорт скоротився у дев’ять разів. Після
атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі населення було дуже пригнічене.
Але навіть
після такого розгрому Японії знадобилося лише одне покоління, щоб вивести
країну на друге місце за потужністю економіки. Вона поступалася лише Америці.
Ми зараз
ниємо, що керівництво нашої країни вживається до жорстоких заходів для
поліпшення економічної ситуації в країні. Те, що відбувалося в Японії для її
відродження тепер називають заходами «шокової терапії». І зараз ви зрозумієте
чому.
1.
субсидії
були скорочені до самого мінімуму. Це стримало японську єну, інфляція
припинилася. Але почався спад: тисячі підприємств банкрутували, більше мільйона
людей залишилися без роботи.
2.
курс єни
був виставлений на 20 років вперед! Національна валюта була зафіксована на
відмітці 360 єйн за долар США.
3.
найрадикальнішою
була сільськогосподарська реформа. У великих землевласників примусово викупили
майже всі орні землі за мінімальною ціною. Землю роздали колишнім
орендарям-селянам. Перестала існувати японська родова аристократія.
4.
Розпущені найбільші в країні монопольні
концерни-дзайбацу, які вважалися головними винуватцями війни.
5.
Впроваджено трудове
законодавство. Був встановлений 8-ми годинний робочий день, обумовлено охорону
праці, з’явилася система оплачуваних відпусток;
6.
Була вироблена спільна економічна стратегія між
державою та великими підприємствами. Був визначений пріоритетний напрямок
розвитку країни. Найперше упор був зроблений на розвитку металургії,
суднобудування, нафтохімії. Створили саму передову у світі металургію, стали
виплавляти 100 млн. тонн сталі. Японія перетворилася на першу суднобудівну
державу в світі, що будувала танкери водотоннажністю 200-300 тисяч тонн. Для
того, щоб переробляти нафту, в країні почали розвивати нафтохімію.
7.
Ще одним пріоритетним напрямком була орієнтація на
розробку і виготовлення побутової електротехніки та автомобілебудуванню. Країні
потрібно було зламати сформований стереотип, що існував до Другої світової
війни - японські товари були дешевими, але неякісними.
Так за кілька
років країна впоралася з голодом. А новітні технології та підтримка
національного виробника і досі є візитною карткою економіки Японії.
Чому б нам не
взяти з Японії приклад? Не треба чекати на диво зі сторони, не треба їхати
кудись на чужину з марними надіями на краще. Треба тут, в Україні, відкривати
свої підприємства, заводи, студії, майстерні і працювати.
Я вже багато
років пишу людям бізнес-плани, концепції розвитку, маркетингові стратегії, але найчастіше
люди «здуваються» як тільки настає час реальних дій. Вони виявляються не
готовими долати перешкоди, що звісно виникають при відкритті і розвитку
бізнесу. Хтось не знаходить підходяще приміщення для свого бізнесу, хтось не
може організувати персонал, хтось хибить з маркетингом, хтось взагалі «забиває»
на все.
Аби підготувати
людей до відкриття і ведення своєї справи я розробив новий підхід – люди в
першу чергу повинні НАВЧИТИСЯ ВЧИТИСЯ. Вони повинні САМІ написати бізнес-план
та концепцію бізнесу, звісно в супроводі професійних бізнес-тренерів, САМІ
розвинути ту ідею, якою хочуть займатися. Найкраще для таких цілей підходить
формат бізнес-табору, де люди приїжджають на тиждень і повністю занурюються у
свою ідею, отримують всю необхідну для справи інформацію, готуються як
професійно так і психологічно.
Для такого бізнес-табору
я відбираю найкращих бізнес-тренерів (навіть табір назвав BEST.IN.UA – найкращі в Україні), які мають реальну практику організації
підприємств та можуть передати свої знання «учням». Велике значення я надаю
індивідуальній роботі з кожним учасником, адже моя ціль полягає в тому, щоб кожна
людина закінчивши бізнес-табор на слідкуючий день відкрила свою фірму, а через
рік ця фірма була суперуспішною.
