неділю, 14 грудня 2014 р.

Книга: Власна справа. Початок



Вступ

Починаючи з осені 2008 року українська економіка схожа на заритого на березі моря чоловіка, голова якого стирчить з піску і час від часу її накриває хвилями. На питання, що робити цьому чоловіку, деякі «експерти» рекомендують купити у кредит акваланг, деякі пропонують навчитися довше затримувати дихання і лише невелика частина радить розкапатися, вилізти з ями і почати нормальне життя.
Якщо говорити просто - наша економіка застаріла і не ефективна. Винуваті у цьому тільки ми самі. Ми боїмося зробити перші кроки для відкриття власної справи, аби реалізувати свої бізнес-ідеї, боїмося сказати зайве слово чиновнику-корупціонеру, а тим більше зробити все можливе щоб засадити його у в’язницю, намагаємось не витрачати зайві калорії, щоб поворушити мозком і знайти неординарні виходи з складних ситуацій.
Починаючи з 2005 року я жваво цікавився якими шляхами люди досягають успіху в бізнесі (зараз я кажу про нормальні шляхи, а не бандитські «тупо-схеми»). Впритул займатися бізнес-плануванням та розвитком старт-апів я почав з 2011 року, коли відкрив консалтингову компанію. Одразу визначились три категорії клієнтів для моєї діяльності:
1. Люди які хочуть розпочати свій бізнес (мають свою ідею та наробки, але не знають з чого і як почати)
2. Люди які хочуть зробити свій бізнес більш ефективним (хочуть отримувати більше грошей і шукають шляхи як це зробити)
3. Люди які хочуть, щоб їм зробили бізнес (не мають ідей, або мають щось «невиразне», але мають гроші і готові платити)
Для перших двох категорій людей я і пишу цей збірник рекомендацій. У ньому я відібрав найкращі ідеї-помічники, що на практиці дозволяють менше «наступати на граблі» і як наслідок ефективніше працювати. Деякі з ідей були взяті від провідних бізнесменів світу (вони описані у багатьох навчальних матеріалах та постійно згадуються на всіляких семінарах та тренінгах) та адаптовані під економічне середовище України, деякі перейняті від успішних вітчизняних підприємців, з якими я мав честь працювати.
...

Демоверсія книги - http://www.garantovano.com/Vlasna_sprava_Demo.pdf
Повну електронну версію можна отримати виславши запит на мій мейл.

неділю, 7 грудня 2014 р.

Украина. Ближайшее светлое будущие.

- Какая у Вас чистая и современная школа!
- Да. Всего 300 гривен в месяц платим и больше никаких сборов. В классе 30 детей – получается что учитель за которым закреплен класс получает около 8000, еще 1000 идет в фонд школы. Остальные потребности покрывает городской бюджет.
- Неплохо.
- И с садиками точно так же. Раньше денег хватало только чтоб зарплаты платить, а теперь, когда образование перестало быть бесплатным, а стало доступным и прозрачным – количество чиновников сократилось, учителя стали получать нормальную зарплату, молодых специалистов стало намного больше, качество образования подскочило в разы.
- А что там за модульное образование?
- Теперь дети идут в школу в полных 6 лет, учатся 10 лет, в полных 16 выбирают себе школу 2-го уровня где получают образование широкого профиля, в 18 идут в институт или техникум 3-го уровня где учатся еще 2 года и одновременно имеют возможность по-настоящему работать по специальности.
- Работают и одновременно учатся? Это как заочка?
- Не обязательно. Теперь это взаимосвязанные вещи. Раньше как было – отучивались 4-5 лет, потом большая половина говорила: «Ой, так это не мое» и всю жизнь работали не по специальности, подучиваясь кое-как на ходу. В результате уровень молодых специалистов был низкий. Теперь человек в 18 лет сразу может оценить по душе ли ему будущая работа и в случае чего сменить направление обучения в институте или техникуме.
- То есть в 20 лет готовый специалист?
- Да. Если человек хочет стать еще лучше специалистом или развиваться в педагоги – может пойти на 1-2 года в профильный университет.
- Это круто.
- И медицина у нас сильно реформировалась. За прием теперь нужно платить, от 5 до 20 гривен в зависимости от врача, устанавливается цена Законом. Платишь лично в руки врачу – это его зарплата. Но зато теперь там настоящие специалисты, которые с радостью работают полный рабочий день, не уходя пить чай на полтора часа, ведь и зарабатывают они по 7-10 тысяч, а не те копейки как раньше.
- Неплохо. А с армией в Украине как теперь?
- В 20 лет человек становится совершеннолетним. До 21 года каждый обязан пройти курсы «Захисника Батьківщини». Женщины могут выбрать - 2 недели «медицинско-партизанской подготовки» или «полный курс» как для мужчин. Мужчины ВСЕ, кроме инвалидов 1-2 группы, проходят двухмесячные «полные курсы» (на выходных они дома, а 45 рабочих дней посвящают военной подготовке)… не стоит забывать что теперь и у детей с 5 класса каждую неделю есть урок «Захист Батьківщини».
- Это правильно. Это вы молодцы.
- С чиновничьим аппаратом мы вообще поступили жестко – ограничили максимально допустимое число ВСЕХ чиновников до 0,2% от населения страны. То есть сократили почти в 5 раз. И что ты думаешь – справляются.
- А с коррупцией как. Ведь Украина была супер коррумпирована.
- Легко. Мы убрали почти все места где вообще можно воровать или брать взятки. Налоги у нас по системе 5-8% от дохода юридических лиц и 10-16% социального сбора. Никаких НДС, никаких отчетов, никаких налоговиков – банк обслуживающий компанию автоматом перечисляет 5-8% (зависит от бизнеса) от дохода в казну и дальше делай с деньгами что хочешь. Точно так же и с зарплатами – автоматом 10-16% (зависит от профессии и уровня зарплаты) социального налога государству, а остальное работнику. Нигде бюрократ не сидит – все компьютер делает… а компьютеру новый Lexus к счастью не нужен.
- Обалдеть!
- Если копнуть глубже, все реформы начались когда мы приняли правильную избирательную систему. А «срисовали» мы ее с системы в Дании. Там иждивенцы – дети, госслужащие, пенсионеры,  зеки и все другие граждане, которые не платят налоги, не имеет права голосовать. Голосуют лишь те, кто платит налоги (хотя бы 6 месяцев из 12 перед голосованием). А налогоплательщики - это обычно рассудительные и серьезные люди, а не маразматические бабули, одаренные гречкой и дворовые алкаши. Поэтому у нас никогда не придут к власти ни популисты, ни левые, ни крайне-радикалы, ни прочие идиоты.

- Я шокирован, ай да украинцы, ай да молодцы!!!

пʼятницю, 28 листопада 2014 р.

Буферна зона для бізнесу

рекомендую почитати

http://www.epravda.com.ua/columns/2014/11/26/508812/

Коалициада в Украине вышла на финишную прямую.
20 ноября политические силы - победители парламентских выборов -подписали коалиционное соглашение, над которым работали почти три недели.
Коалиция обещает украинцам борьбу с коррупцией, судебную и налоговую реформы, переход от административного контроля к поддержке бизнеса.
Теперь главное это обещание сдержать.
Пока же создается впечатление, что если в ряде случаев авторам документа удалось четко определить направления реформ, то многим блокам сильно не достает конкретики, и весьма размыта цель этих реформ.
Борьба с коррупцией. Этот раздел документа один из главных.
Соглашение предусматривает создание Национального антикоррупционного бюро уже в начале 2015 года. А во втором квартале 2015 года предлагается создать Национальное агентство по вопросам противодействия коррупции.
Бесспорно, хорошая инициатива при условии, если действительно будет полностью отсутствовать политическое влияние на данный орган и будет решен вопрос с бюджетированием. То есть изначально исключим коррупцию внутри.
Следующий важный пункт - обеспечение открытости информации. Как минимум - создание единой базы открытой информации из реестров прав на недвижимость с участием чиновников и "связанных лиц".
Также планируется создание независимого госоргана по надзору в сфере обеспечения права на доступ к этой публичной информации. Непонятно только, есть ли механизм создания такого реестра, заложены ли в бюджет расходы на его создание и оправдано ли создание и содержание нескольких органов.
Несомненно, ряд конкретных мер при наличии политической воли вполне может быть эффективным. В целом, что касается борьбы с коррупцией, в документе не хватает четкого подхода по устранению причин ее возникновения.
Судебная реформа. Бесспорно, эффективная судебная власть будет способствовать борьбе с коррупцией. В соглашении есть ряд мер, реализация которых может помочь вывести судебную систему на новый уровень.
Среди конкретных шагов и предложений можно выделить введение обязательного декларирования не только доходов, но расходов судьями, а также их родственниками и связанными лицами. Главный вопрос тот же: хватит ли у власти политической воли, и кто это будет контролировать.
Из спорных моментов - назначение судей. Авторы соглашения предлагают назначать на судейские должности только на основе результатов конкурса.
При этом документ предусматривает создание единого независимого органа, который будет отвечать за назначение и увольнение судей. Есть риск, что создание такого органа заблокирует проведение люстрации. То есть создавать его до полного очищения судебной системы опасно.
Налоговая реформа. Согласно тексту коалиционного соглашения, столь спорный налоговый компромисс может быть применен в ближайшее время, а проведение налоговой амнистии капиталов после реформирования налоговой системы путем однократного добровольного декларирования - с 1 января 2016 года.Также в тексте соглашения нет полного понимания того, как привлекать к ответственности судей. Этот механизм должен быть конкретным и понятным. Размытость будет лишь порождать коррупцию среди служителей Фемиды.
О возвращении выведенных капиталов в тексте ни слова. Столь обсуждаемый раздел вновь поднимает вопрос: пойдет ли на это бизнес? Какие у него гарантии? Получит ли он после декларирования возможность работать открыто с приемлемой налоговой нагрузкой?
Ведь сокращение количества налогов с 22 до девяти является скорее декларативным. Чистая экономия видна только в администрировании.
Другие предлагаемые изменения - упрощение процедур в сфере строительства, или реформирование системы сельского хозяйства - обсуждать рано. В большинстве случаев сроки реализации этих мер в соглашении не указаны.
Итого, в документе, направленном на чистоту, прозрачность, легкость ведения бизнеса и борьбу с коррупцией, содержится много декларативной информации.
Создание многочисленных органов требует не только больших расходов из бюджета, но и расходов по осуществлению контроля над ними.
Не проще ли создать контроллеров, переформатировав некоторые "ненужные" существующие органы и добавив функцию общественного контроля? А бизнесу дать понятную налоговую и конкурентную среду, чтобы он мог развиваться.
Сделав несколько правильных шагов, мы можем получить уникальную "буферную зону" с наилучшими в Европе условиями для doing business.

середу, 26 листопада 2014 р.

стих...

Россия в дудочку дудит,  
России мир весь говорит:
Россия в дудочку не дуй, 

Раскрой глаза – ведь это…

пʼятницю, 21 листопада 2014 р.

Окна Овертона - технология развития идей-вирусов

Вдумчивое прочтение этой статьи займет 7-8 минут, но прочитать ее стоит так как в ней хорошо сформулированы очень важные современные проблемы.

***

Американский социолог Джозеф Овертон описал технологию того, как можно изменить отношение общества к вещам, которые раньше считались абсолютно неприемлемыми. Эта технология получила название «Окно Овертона». Возможно, после прочтения полностью изменится ваше представление о мире, в котором мы живем.

Согласно Окну Овертона, для каждой идеи или проблемы в обществе существует так называемое окно возможностей. В пределах этого окна идею могут или не могут широко обсуждать, открыто поддерживать, пропагандировать, пытаться закрепить законодательно. Окно двигают, меняя тем самым веер возможностей, от стадии «немыслимое», то есть совершенно чуждое общественной морали, полностью отвергаемое до стадии «актуальная политика», то есть уже широко обсуждённое, принятое массовым сознанием и закреплённое в законах.

Это не промывание мозгов как таковое, а технологии более тонкие. Эффективными их делает последовательное, системное применение и незаметность для общества-жертвы самого факта воздействия.
Ниже я на примере разберу, как шаг за шагом общество начинает сперва обсуждать нечто неприемлемое, затем считать это уместным, а в конце концов смиряется с новым законом, закрепляющим и защищающим некогда немыслимое.
Возьмём для примера что-то совершенно невообразимое. Допустим, каннибализм, то есть идею легализовать право граждан на поедание друг друга. Достаточно жёсткий пример?
Но всем очевидно, что прямо сейчас (2014г.) нет возможности развернуть пропаганду каннибализма — общество встанет на дыбы. Такая ситуация означает, что проблема легализации каннибализма находится в нулевой стадии окна возможностей. Эта стадия, согласно теории Овертона, называется «Немыслимое». Смоделируем теперь, как это немыслимое будет реализовано, пройдя все стадии окна возможностей.

Технология
Ещё раз повторю, Овертон описал ТЕХНОЛОГИЮ, которая позволяет легализовать абсолютно любую идею.
Обратите внимание! Он не концепцию предложил, не мысли свои сформулировал некоторым образом — он описал работающую технологию. То есть такую последовательность действий, исполнение которой неизменно приводит к желаемому результату. В качестве оружия для уничтожения человеческих сообществ такая технология может быть эффективнее термоядерного заряда.

Как это смело!
Тема каннибализма пока ещё отвратительна и совершенно не приемлема в обществе. Рассуждать на эту тему нежелательно ни в прессе, ни, тем более, в приличной компании. Пока это немыслимое, абсурдное, запретное явление. Соответственно, первое движение Окна Овертона — перевести тему каннибализма из области немыслимого в область радикального.

У нас ведь есть свобода слова.
Ну, так почему бы не поговорить о каннибализме?
Учёным вообще положено говорить обо всём подряд — для учёных нет запретных тем, им положено всё изучать. А раз такое дело, соберём этнологический симпозиум по теме «Экзотические обряды племён Полинезии». Обсудим на нём историю предмета, введём её в научный оборот и получим факт авторитетного высказывания о каннибализме.
Видите, о людоедстве, оказывается, можно предметно поговорить и как бы остаться в пределах научной респектабельности.
Окно Овертона уже двинулось. То есть уже обозначен пересмотр позиций. Тем самым обеспечен переход от непримиримо отрицательного отношения общества к отношению более позитивному.
Одновременно с околонаучной дискуссией непременно должно появиться какое-нибудь «Общество радикальных каннибалов». И пусть оно будет представлено лишь в интернете — радикальных каннибалов непременно заметят и процитируют во всех нужных СМИ.
Во-первых, это ещё один факт высказывания. А во-вторых, эпатирующие отморозки такого специального генезиса нужны для создания образа радикального пугала. Это будут «плохие каннибалы» в противовес другому пугалу — «фашистам, призывающим сжигать на кострах не таких, как они». Но о пугалах чуть ниже. Для начала достаточно публиковать рассказы о том, что думают про поедание человечины британские учёные и какие-нибудь радикальные отморозки иной природы.
Результат первого движения Окна Овертона: неприемлемая тема введена в оборот, табу десакрализовано, произошло разрушение однозначности проблемы — созданы «градации серого».

Почему бы и нет?
Следующим шагом Окно движется дальше и переводит тему каннибализма из радикальной области в область возможного.
На этой стадии продолжаем цитировать «учёных». Ведь нельзя же отворачиваться от знания? Про каннибализм. Любой, кто откажется это обсуждать, должен быть заклеймён как ханжа и лицемер.
Осуждая ханжество, обязательно нужно придумать каннибализму элегантное название. Чтобы не смели всякие фашисты навешивать на инакомыслящих ярлыки со словом на букву «Ка».
Внимание! Создание эвфемизма — это очень важный момент. Для легализации немыслимой идеи необходимо подменить её подлинное название.
Нет больше каннибализма.
Теперь это называется, например, антропофагия. Но и этот термин совсем скоро заменят ещё раз, признав и это определение оскорбительным.
Цель выдумывания новых названий — увести суть проблемы от её обозначения, оторвать форму слова от его содержания, лишить своих идеологических противников языка. Каннибализм превращается в антропофагию, а затем в антропофилию, подобно тому, как преступник меняет фамилии и паспорта.
Параллельно с игрой в имена происходит создание опорного прецедента — исторического, мифологического, актуального или просто выдуманного, но главное — легитимированного. Он будет найден или придуман как «доказательство» того, что антропофилия может быть в принципе узаконена.
«Помните легенду о самоотверженной матери, напоившей своей кровью умирающих от жажды детей?»
«А истории античных богов, поедавших вообще всех подряд — у римлян это было в порядке вещей!»
«Ну, а у более близких нам христиан, тем более, с антропофилией всё в полном порядке! Они до сих пор ритуально пьют кровь и едят плоть своего бога. Вы же не обвиняете в чём-то христианскую церковь? Да кто вы такие, чёрт вас побери?»
Главная задача вакханалии этого этапа — хотя бы частично вывести поедание людей из-под уголовного преследования. Хоть раз, хоть в какой-то исторический момент.

Так и надо
После того как предоставлен легитимирующий прецедент, появляется возможность двигать Окно Овертона с территории возможного в область рационального.
Это третий этап. На нём завершается дробление единой проблемы.
«Желание есть людей генетически заложено, это в природе человека»
«Иногда съесть человека необходимо, существуют непреодолимые обстоятельства»
«Есть люди, желающие чтобы их съели»
«Антропофилов спровоцировали!»
«Запретный плод всегда сладок»
«Свободный человек имеет право решать что ему есть»
«Не скрывайте информацию и пусть каждый поймёт, кто он — антропофил или антропофоб»
«А есть ли в антропофилии вред? Неизбежность его не доказана».

В общественном сознании искусственно создаётся «поле боя» за проблему. На крайних флангах размещают пугала — специальным образом появившихся радикальных сторонников и радикальных противников людоедства.
Реальных противников — то есть нормальных людей, не желающих оставаться безразличными к проблеме растабуирования людоедства — стараются упаковать вместе с пугалами и записать в радикальные ненавистники. Роль этих пугал — активно создавать образ сумасшедших психопатов — агрессивные, фашиствующие ненавистники антропофилии, призывающие жечь заживо людоедов, жидов, коммунистов и негров. Присутствие в СМИ обеспечивают всем перечисленным, кроме реальных противников легализации.
При таком раскладе сами т.н. антропофилы остаются как бы посередине между пугалами, на «территории разума», откуда со всем пафосом «здравомыслия и человечности» осуждают «фашистов всех мастей».
«Учёные» и журналисты на этом этапе доказывают, что человечество на протяжении всей своей истории время от времени поедало друг друга, и это нормально. Теперь тему антропофилии можно переводить из области рационального, в категорию популярного. Окно Овертона движется дальше.

В хорошем смысле
Для популяризации темы каннибализма необходимо поддержать её поп-контентом, сопрягая с историческими и мифологическими личностями, а по возможности и с современными медиаперсонами.
Антропофилия массово проникает в новости и токшоу. Людей едят в кино широкого проката, в текстах песен и видеоклипах.

Один из приёмов популяризации называется «Оглянитесь по сторонам!».
«Разве вы не знали, что один известный композитор — того?.. антропофил.»
«А один всем известный польский сценарист — всю жизнь был антропофилом, его даже преследовали.»
«А сколько их по психушкам сидело! Сколько миллионов выслали, лишили гражданства!.. Кстати, как вам новый клип Леди Гаги «Eat me, baby»?
На этом этапе разрабатываемую тему выводят в ТОП и она начинает автономно самовоспроизводиться в массмедиа, шоубизнесе и политике.

Другой эффективный приём: суть проблемы активно забалтывают на уровне операторов информации (журналистов, ведущих телепередач, общественников и тд), отсекая от дискуссии специалистов.
Затем, в момент, когда уже всем стало скучно и обсуждение проблемы зашло в тупик, приходит специальным образом подобранный профессионал и говорит: «Господа, на самом деле всё совсем не так. И дело не в том, а вот в этом. И делать надо то-то и то-то» — и даёт тем временем весьма определённое направление, тенденциозность которого задана движением «Окна».
Для оправдания сторонников легализации используют очеловечивание преступников посредством создания им положительного образа через не сопряжённые с преступлением характеристики.
«Это же творческие люди. Ну, съел жену и что?»
«Они искренне любят своих жертв. Ест, значит любит!»
«У антропофилов повышенный IQ и в остальном они придерживаются строгой морали»
«Антропофилы сами жертвы, их жизнь заставила»
«Их так воспитали» и т.д.
Такого рода выкрутасы — соль популярных ток-шоу.
«Мы расскажем вам трагическую историю любви! Он хотел её съесть! А она лишь хотела быть съеденной! Кто мы, чтобы судить их? Быть может, это — любовь? Кто вы такие, чтобы вставать у любви на пути?!»

Мы здесь власть
К пятому этапу движения Окна Овертона переходят, когда тема разогрета до возможности перевести её из категории популярного в сферу актуальной политики.
Начинается подготовка законодательной базы. Лоббистские группировки во власти консолидируются и выходят из тени. Публикуются социологические опросы, якобы подтверждающие высокий процент сторонников легализации каннибализма. Политики начинают катать пробные шары публичных высказываний на тему законодательного закрепления этой темы. В общественное сознание вводят новую догму — «запрещение поедания людей запрещено».
Это фирменное блюдо либерализма — толерантность как запрет на табу, запрет на исправление и предупреждение губительных для общества отклонений.
Во время последнего этапа движения Окна из категории «популярное» в «актуальную политику» общество уже сломлено. Самая живая его часть ещё как-то будет сопротивляться законодательному закреплению не так давно ещё немыслимых вещей. Но в целом уже общество сломлено. Оно уже согласилось со своим поражением.
Приняты законы, изменены (разрушены) нормы человеческого существования, далее отголосками эта тема неизбежна докатится до школ и детских садов, а значит следующее поколение вырастет вообще без шанса на выживание.

Как сломать технологию
Описанное Овертоном Окно возможностей легче всего движется в толерантном обществе. В том обществе, у которого нет идеалов, и, как следствие, нет чёткого разделения добра и зла.
Вы хотите поговорить о том, что ваша мать — шлюха? Хотите напечатать об этом доклад в журнале? Спеть песню? Доказать в конце концов, что быть шлюхой — это нормально и даже необходимо? Это и есть описанная выше технология. Она опирается на вседозволенность.
Нет табу.
Нет ничего святого.
Нет сакральных понятий, само обсуждение которых запрещено, а их грязное обмусоливание — пресекается немедленно. Всего этого нет. А что есть?
Есть так называемая свобода слова, превращённая в свободу расчеловечивания. На наших глазах, одну за другой, снимают рамки, ограждавшие общество от бездны самоуничтожения. Теперь дорога туда открыта.
Ты думаешь, что в одиночку не сможешь ничего изменить?
Ты совершенно прав, в одиночку человек не может ни черта.
Но лично ты обязан оставаться человеком. А человек способен найти решение любой проблемы. И что не сумеет один — сделают люди, объединённые общей идеей. Оглянись по сторонам.


***
Возможно кто-то читал мой рассказ "Деструктор" , так вот технология Окон Овертона - это и есть технология внедрения и развития идей-вирусов. 
п.с. просто сделайте правильные выводы

понеділок, 17 листопада 2014 р.

Тиша Всесвіту

«Тиша Всесвіту»

******************************************


-         Думай, Рафаїл – підбадьорював Гавриїл свого напарника – треба ще парочку ідей…
Рафаїл задумливо ходив по лабораторії і бурчав щось собі під ніс. Раптом він плеснув у долоні і вигукнув:
-         То може зразу хай антигравітацію відкриють і не будемо по краплі давити.
-         Тю – розчарувався Гавриїл – що за халтура, вони тільки три роки як бозон Хігса знайшли, а ти вже антигравітацію даєш, так не буває… придумай щось нормальне.
-         Та тобі, що не скажи ти все критикуєш.
-         Якщо все що ти сходу вигадуєш у ноосферу записувати то прийдеться знову потоп робити, а Він – Гавриїл боязко підняв палець догори – розраховує, що ми будемо якісно робити свою роботу.
Рафаїл підійшов до Горизонту Всесвіту і обережно провів по ньому рукою, пухнасті протогалактики немов метелики розлетілися у різні боки.
-         А може цивілізацію А4 чи А5 на відстань контакту до А1 перенесемо, це буде круто, ми ще такого не пробували.
Гавриїл закрив рукою очі і утомлено зауважив:
-         Друже, ти тільки уяви скільки це треба налаштувань підганяти, це кілька годин роботи, а у нас до кінця зміни 10 хвилин лишилося. До того ж ти взагалі методичні вказівки читав, там чітко написано «рекомендована відстань між цивілізаціями 10-12 мільярдів світлових років»
-         Рекомендована не значить обов’язкова – засперечався Рафаїл – і до того ж я не думаю, що це негативно вплине на якість фільтрації душ.
-         На фільтрацію душ звичайно не вплине, але ж ти подумай скільки всього треба наперед розрахувати щоб котрась з цивілізацій іншу не знищила. Ми он в А1 Америку без підготовки відкрили і нічого хорошого з цього не вийшло, і з ядерною бомбою теж ледь не накосячили. Краще без таких крутих експериментів обійдемося.
-         Так який же ти креатив хочеш, якщо те не можна, се не можна – майже розсердився Рафаїл і його німб засвітився яскравіше – у нас виходить повна тиша у Всесвіті, всі сидять на своїх планетах і банально повторюють ті ж цивілізаційні кроки, що ти з А1 скопіював і вставив…
Гавриїл, побачивши розпач друга, почав його заспокоювати:
-         Ну не так вже усе і погано, я досить часто даю деяким цивілізація унікальні технології…
-         Ага, потрійний чізбургер, дуже унікально – пробубнів Рафаїл заливаючи окропом чашку амброзії. 
На годиннику пробила шоста – зміна скінчилась.



Зміни України

Великі кроки вперед людство робить тільки зі зміною парадигм, з розширенням світогляду, з активною дією «прозрілих» індивідуумів. Так було за часів Відродження, так було за часів Науково-технічних революцій, так повинно статися і зараз. І як це не дивно, нові зміни можуть початися саме з України!!! Чому я так думаю?
Спробую пояснити…
Наразі ми (Україна) перебуваймо у стані переродження. Ми вибухнули Революцією гідності, багато хто з нас відчув, що систему можна змінити (хоча насправді ми ще нічого глибоко не змінили), ми отримали хоч і болісний але дуже важливий урок того, що справедливість треба виборювати, ми побачили, що крім власної сили, яку теж треба напрацьовувати самим, зовнішній агресії протиставити нічого (занепокоєнням і кволими санкціями від куль та снарядів не захистишся)… Ми за рік дуже сильно змінилися (більшість народів так не міняється за десятки років) і, як я вважаю, у бік прогресу… ПРОТЕ… Основна частина працівників державного апарату світогляд не змінили анітрохи, вони просто не можуть його змінити (почитайте наукові роботи про сучасні теорії взаємодії відділів головного мозку і ви зрозумієте, що це не їх провина). 9 з 10 чиновників будуть все життя хапатися за старі правила «буття» – ВОНИ НЕ ХОЧУТЬ ЗМІН – бо зміни потребують напруження головного мозку, а це для них вкрай дискомфортно.
Все що зараз змінюється в державі та направлено на поліпшення ситуації – робиться 10% працівників держапарату, а інші тягнуть назад…
Проте кардинальні зміни можуть наступити тільки в тому разі, якщо ми докорінно змінимо стару систему. А які зміни потрібні я думаю Ви і самі зрозумієте, якщо проаналізують те, що ми маємо зараз:
1. Голосувати мають право зеки-рецидивісти у тюрмах (утриманці з бюджету), маразматичні бабусі у психлікарнях (утриманці з бюджету) тощо. 17-річний хлопчина, що медиком-волонтером пройшов майдан та по закінченню відкрив власну веб-студію (платить податки в бюджет) голосувати не може, бо він малий.
2. Безкоштовна але катастрофічно жахлива медицина (зламана радянська медтехніка, пофігістичний хамський малозаробляючий медперсонал) це добре, а Доступна якісна платна медицина, яка звісно буде набагато якіснішою - це погано.
3. «Краще» мати 100% населення, що безкоштовно навчили якось там рахувати та читати (що ще вимагати від вчителя за 2000 грн), аніж 90% населення, що є висококваліфікованими інженерами, робітниками, вчителями і т.д. (бо мали доступ до Доступної якісної освіти)

4. Треба берегти недоторканість занедбаних та не ефективних заводів і підприємств (бо це ж свята приватна власність олігархів) і нізащо не приймати Закон про обов’язкове ефективне виробництво.

понеділок, 3 листопада 2014 р.

"Сложно на свете фюрерам жить" стих


В жопе у Путина странный предмет
Вроде как санкция, а может и нет.
Сзади ехидно бормочет Китай
- Мне за копейка газа давай.
В морду укропы безжалостно бьют,
Сбоку прибалты в ухо плюют.
Гады пиндосы яму копают
Все в один голос хуйлом называют.
Сложно на свете фюрерам жить
Так ведь недолго в штаны наложить.


как-то вот так... в стиле Винни-Пуха ))

четвер, 9 жовтня 2014 р.

«Деструктер»

******************************************

2011 рік. Женева. Швейцарія.

         Погода була чудова, денна спека змінилася приємним легким вітерцем і в чистому небі вже загорілися перші зірки. Професор Нільс Герц зачинив свій джип і, залишивши його прямо на газоні перед будинком, попрямував до дверей. Настрій в нього був відмінний, він вже уявляв собі велетенську залу королівського палацу в Стокгольмі, овації в його честь, золоту медаль з зображенням Альфреда Нобеля. Тепер можна було з впевненістю сказати, що це вже не просто мрії – це недалеке майбутнє. Результати останніх досліджень на ВАК повністю підтвердили його теорію, лишилося внести деякі поправки і через кілька тижнів робота всього його життя вийде на глянцевих сторінках найавторитетніших видань з фізики і як дванадцятибальний землетрус сколихне науковий світ.
Скинувши черевики Нільс подивився довкола шукаючи свої капці. Проте їх ніде не було видно. Він згадав «добрим» словом свою покоївку і пішов до ванної мити руки. Там він підійшов до дзеркала і, поправивши окуляри, зробив театрально-серйозний вираз обличчя. В його уяві забігали його колеги з CERN і інші видатні фізики, що з повагою вклонялися перед ним і говорили похвальні промови. Мрії перервав дивний звук. Нільс пішов до вітальні і гукнув покоївку, думаючи, що це мабуть вона з якихось причин затрималася в будинку.
- Тут нікого крім нас немає – почувся спокійний низький голос.
         Герц перелякано озирнувся. На кріслі закинувши ногу на ногу сидів літній чоловік і повільно пив каву з чашки. В Нільса перехопило подих, перед ним було обличчя ідентичне тому, яке він півхвилини тому бачив у дзеркалі. Схожість була неймовірною, навіть окуляри були такі самі як і в нього.
         - Ви хто – хрипло запитав Нільс – що ви тут робите?
         - Я Нільс Герц – посміхаючись, відповів двійник – я п’ю каву… хоча кавою цю бурдяку важко назвати.
         - Це якийсь жарт? – нервово гукнув Нільс.
         - Про каву?… ні не жарт, погана кава. Чи вас здивувала моя присутність у моєму будинку?
         - У вашому будинку?... У моєму будинку!
         - Перестаньте, професоре, це вже не так і важливо – сказав чужинець, вставши з крісла і попрямувавши до столу ставити чашку – скажіть мені краще, хто, крім вас, більше за всіх знає деталі вашої теорії і висновки з останніх експериментів?
         - Слухайте, закінчуйте цей цирк і котіться з мого будинку…
         - А то що? Ви викличете поліцію? Викликайте, я почекаю.
         Герц, поправив окуляри і дістав з кишені смартфон. Він почав набирати номер, проте, зупинившись, раптом натиснув на скидання і сунув телефон назад в кишеню.
         - Послухайте – вже спокійніше, почав він – скажіть хто ви і чого сюди прийшли… ви хочете якось розіграти мене чи що?... Це у вас грим такий на обличчі?
         - Та ні – двійник підійшов ближче до Нільса – фізично я зараз такий самий як і ви, а прийшов я бо мені потрібна інформація.
         - Інформація?... Ви розвідник?
         - Ні.
         - То хто ви? – знову занервував Герц.
Чужинець втомлено зітхнув і, показавши жестом на крісло, сів на диван. Нільс, побачивши що дивна людина не проявляє агресії, трохи заспокоївся. Всівшись вони почали розглядати один одного. Нарешті двійник почав:
         - Я відповім вам на ваше запитання. Я вже знаю, що від вас потрібну мені інформацію я не отримаю, однак це не так вже й критично... Не так давно, десь на початку минулого століття, один ваш колега, теж всесвітньо відомий вчений, назвав мене Деструктером. Я думаю, що це ім’я найбільш повно характеризує мене по відношенню до людства. Єдиною ціллю мого існування є повне винищення людей… Аби вам не здавалася дивною ця ціль я вам все поясню. За багато кілопарсек від вашої планети існує зоряна система в якій живимо ми – деструктори. Наша цивілізація існує вже багато мільйонів років і сподіваюся буде існувати ще довго. Ми розуміємо одну просту річ - якщо десь у галактиці виникне і розів’ється цивілізація сильніша за нашу - ми з високою долею імовірності будемо знищенні. Як ви знаєте з власної, людської історії, папуас з списом завжди віддає все, включаючи і життя, воїну з рушницею. Тому ми пішли найкращім для нас шляхом, ми знаходимо і знищуємо цивілізації до того як вони досягають високого ступеня розвитку. Мені пощастило, я знайшов вас – людей, істот які від народження мають всі задатки до самознищення. Ви в переважній більшості жадібні, егоїстичні, жорстокі, ви легко керуєтесь як в натовпі так і поодиноко. Після прибуття на вашу планету я опинився в Єгипті, де тільки зароджувались династії фараонів, і був приємно здивований побачивши ріки крові від безперервних міжусобницьких конфліктів. Єдиним фактором, що не давав вам швидко самознищитись була висока швидкість розмноження. Займаючи місця найвпливовіших людей, що мали найбільші  важелі впливу на світ я почав планомірні винищувальні війни, проте одному важко було керувати всіма сторонами в конфліктах і незважаючи на мільярдні втрати людство продовжувало просуватися вперед. Тоді я зрозумів, що необхідно боротися з вами за допомогою ідей… руйнівних ідей, ідей-вірусів, що зіштовхують людство з шляху розвитку і згуртованості. Я розколював і перетворював на ворогів ваші церкви, ваші народи, я відокремив релігію від науки і зробив їх протилежностями, що тягнуть в різні боки, я створив нові хвороби про які до цього людство навіть і не чуло, я пустив у вени вашого соціуму отруту аморальності та огиди до мислення, я відкрив усі вікна Овертона, що ведуть до виродження. Механізм вашого самознищення запущений і через деякий час виконає свою місію, мені ж лишається лише його підтримувати, прибираючи людей-конскруктерів, що час від часу своїми відкриттями і ідеями, загрожують моєму плану. Ви і ваша теорія одна з таких загроз… Ще не прийшов час вашим відкриттям…
         - Я не хочу це слухати – заверещав Нільс – Ви божевільний!
         - Дивні ви створіння – люди, так по різному сприймаєте одні й ті ж слова – спокійно мовив чужинець і, повільно піднявшись, рушив до Герца.
         - Ви не зашкодите мені – прохрипів переляканий Нільс, задкуючи до стіни – моє зникнення помітять і вас викриють.
         - А ви і не зникнете – посміхнувся прибулець і поправив окуляри.





Шишенок Єгор. Київ-2010

Ілюстрація - Лідія Семенюк




понеділок, 22 вересня 2014 р.

Відеофіксація – шлях до добробуту в країні

   Близько двох років тому, у розмові з одним знайомим, зачепили тему заборони з боку СБУ засобів прихованої відеофіксації. Думка мого співрозмовника, який доречи дуже обізнаний в цій сфері, полягала в тому, що ніколи і ні за яких обставин, жодна влада у нашій країні не дозволить громадянам засоби відеофіксації, бо вони унеможливлять корупцію, унеможливлять хамство, свавілля, некомпетентність, невміння працювати великої кількості чиновників… Відеофіксація кожним охочим всього, що він бачить (я не говорю про особисте життя інших людей чи роботи пов’язаної з державною і комерційною таємницею) - це супер-прозорість.
                Тільки уявіть, що будь-який громадянин (серед яких і деякі колеги) - пересувна прихована відеокамера… Як в таких умовах можна брати хабарі, байдикувати чи по хамськи відноситись до людей. Тому відеофіксація «роботи чиновників» це справжнє табу… Якщо пригадати то хотіли навіть з автомобільними відеореєстраторами боротись, аби й гаішників не «фіксували».
                Проте прийшла зима 2013-2014, яка стала водночас Зимою Гідності та зимою безневинної крові. А тепер подумайте чи могло б суспільство так глибоко відчути потребу скинути з себе «кровосісяв» якби не було відео з катуванням Гаврилюка, відео зі звірствами «беркутні» тощо. Якби не журналісти, якби не прості громадяни які камерами, фотоапаратами та смартфонами зафіксувати злочини скинутого режиму, було б набагато складніше довести навіть сам факт тих злочинів.
                А тепер увага пропозиція. А чи не внести нам поправку в Конституцію, яка б гарантувала право кожного громадянина на проведення відеофіксації чого завгодно, окрім особистого життя інших людей, судового процесу та державної і корпоративної таємниці.
По суті Вас і зараз хто завгодно може зняти на смартфон на вулиці і це нормально, а от якщо зараз зняти хамство чи хабарництво високопоставленого чиновника то скоріш за все у вас і засіб зйомки заберуть і в СІЗО посадять. А з поправкою до Конституції відеофіксація буде Вашим конституційним правом.


Думаю варто подумати над цим…

четвер, 18 вересня 2014 р.

5.10 а точнее 5-8.10-16


               
                Идея простой налоговой системы, которую активно продвигают активисты партии 5.10 безусловно актуальны и необходимы. Основных причин, которые сдерживают общество и Государство от принятия данного «мировоззрения», всего две. Главная это бюрократия и боязнь глобальных перемен в чиновничьем аппарате, вторая это сложности переходного периода между «старой системой» и новым взаимодействием Государство-Бизнес. К сожалению первую и главную причину переломить очень сложно (для этого необходимо усилие всего народа, вместе с «правильными» чиновниками). Проблему «переходного периода» (которой бюрократические чиновники и прикрываются) решить довольно легко – необходимо ввести «переходную систему налогообложения».
                Почему существует проблема «переходного периода»?
Доходная часть Бюджета Украины составляет приблизительно 30% от ВВП (порядка 50 млрд долларов Бюджет, при ВВП около 170-180 млрд долларов). Другими словами, треть доходов находится под управлением Государства (а точнее чиновников), которые некую часть Бюджета пускают на необходимые для общества нужды (армия, органы внутренней защиты – МЧС, МВД, СБУ, медицина, образование, крохи для науки и т.д.). Если резко обвалить Бюджет, приняв систему налогообложения на уровне 5% и убрав некоторые другие сборы (в реальности поступления составят около 9-10% от ВВП, так-как наполнение Бюджета это только наполовину налоги), нам просто не хватит денег на самые необходимые нужды.
Экспресс расчет.
Рассмотрим первый год после реформы.
Увеличится инвестиционная привлекательность Украины (будет лучшая в Европе) – ВВП вырастит до 250 млрд долларов. На 5-10% вырастут зарплаты и цены - соответственно Бюджету нужны будут уже не 50, а 55 млрд долларов. Предположим за счет сокращения числа чиновников и оптимизации госаппарата (а также переформатирования бесплатной медицины и образования в доступную медицину и образование) мы сократим Бюджет аж до 45-50 млрд долларов. НО поступит в Бюджет только 25 млрд (250 ВВП * 10% от ВВП), соответственно 20-25 млрд нужно откуда-то взять.
Исходя из всего вышеперечисленного и путем несложных математических расчетов можно составить таблицу «переходного периода»

По достижению ВВП порядка 700 млрд. долларов можно без проблем устанавливать ставку 5% налога + 5% дадут акцизы, соцвзносы и т.д. и отлично себя чувствовать с 70 миллиардным Бюджетом.
*Для сравнения в Польше ВВП на душу уже сейчас больше 13,000 долларов

** Трехкратный скачек ВВП Украина уже совершала с 2004 по 2008 год – так что это вполне возможно.





суботу, 6 вересня 2014 р.

Термины в украино-российской войне



Наконец-то спустя полгода с начал войны украинские СМИ начали использовать правильную терминологию и называть вещи своими именами.

«Ополченцы», «боевики», «пророссийские повстанцы» все реже встречаются на страницах печатных и электронных изданий, теперь есть «российско-террористические войска». Возможно теперь и мировые СМИ последуют примеру украинских коллег.

Дерашификация начинается с правильных терминов. 

пʼятницю, 29 серпня 2014 р.

Ху..ло: Казахстан никогда не был государством

Путин заявил, что Казахстан никогда не был государством, и назвал Назарбаева "уникальным человеком"
Подробности читайте на УНИАН: http://www.unian.net/world/957012-putin-zayavil-chto-kazahstan-nikogda-ne-byil-gosudarstvom-i-nazval-nazarbaeva-unikalnyim-chelovekom.html
Другими словами - Если казахский народ выгонит Назарбаева, как украинцы Яныка, то Путин ликвидирует "историческую ошибку государственности" Казахстана. Да и Назарбаеву следует быть послушным "уникальным человеком" и не огорчать ВВХ, а то ведь "Казахстан никогда не был государством" и его вполне законно можно прилепить к РФ (как Крым)

середу, 27 серпня 2014 р.

Как выжить бизнесу в условиях войны


Единственным эффективным способом выживания малого и среднего бизнеса в условиях войны является оптимизация предприятия. Тот кто лучше оптимизируется – тот и выживет. Дам некоторые советы по оптимизации:
1. Оптимизируйте рекламу. Оставьте и усильте только ту рекламу которая приводит реальных клиентов. Постарайтесь самостоятельно изучить Google AdWords и лично вести рекламные компании в нем.
2. Устраните нахлебников. Проведите детальный анализ предприятия и персонала – неэффективных и малонагруженных сотрудников или загрузите полезной работой или увольте.
3. Проведите анализ конкурентов – переймите их лучшие маркетинговые «фишки». Сами поработайте над маркетингом своей компании.
4. Убедитесь что вы эффективно используете помещения (особенно если вы их арендуете).

5. Пересмотрите базу поставщиков – добейтесь максимально выгодных для вас условий (поставщики тоже выживают и каждый клиент для них сейчас на вес золота).

суботу, 23 серпня 2014 р.

Прощай немытая россия
Страна воров страна лохов
И вы кремлевские мудилы
И вы их орды бандюков

Уеду я в страну свободы
В страну где рыцари добра
Под небом синим в поле желтом
Спасают мир весь от хуйла
  
Київ 22.08.2014
Присвячую цей вірш тим мешканцям рф які не дивлячись ні на що підтримують Україну

вівторок, 12 серпня 2014 р.

У Чернігові хочуть свою "лінію Маннергейма" на кордоні з РФ


У Чернігівській області розробили план зміцнення кордону, що включає будівництво інженерно-технічних споруд та рвів.
Про це розповів голова Чернігівської облради Микола Звєрєв
За його словами, загальна протяжність інженерних споруд складе близько 183 км.
Звєрєв вважає, що український кордон з Росією повинен бути укріплений за принципом "лінії Маннергейма", яка дозволила Фінляндії в 1940 році більше двох місяців стримувати напад СРСР.
"Уже проводиться робота зі створення та нарощування прикордонної інфраструктури, інженерних і фортифікаційних перешкод. Кордон розбитий на сектори. Рів шириною шість метрів і глибиною три метри вже копається від поста "Сеньківка" у бік Грем'яча", - розповів Звєрєв.
Він також повідомив, що на його заклик надати необхідну інженерну, землерийну техніку, забезпечити її роботу вже відгукнулися голови декількох обласних рад.
Крім того, відбулася розмова з послами Латвії, Литви та Естонії відносно надання технічної та фінансової допомоги для будівництва укріплення міжнародними організаціями.
Звєрєв також зазначив важливість розташування на території області військових частин, які б прикривали прикордонників.
"Оскільки наша область є прикордонною, Міноборони слід розглянути питання про відновлення штабу Північного оперативного командування в Чернігові", - вважає голова облради.

пʼятницю, 1 серпня 2014 р.

Санкцией под зад рф

В чем суть нынешнего этапа западных санкций. Украинцам в первую очередь нужно понимать, что Запад преследует свои меркантильные интересы. И Украина тут ни при чем, а только повод.
Итак, после того как Западные страны поняли, что ВВХ просто невменяем (особенно после сбитого «Боинга») и нестабильность, которую он несет существующим порядкам будет стоить больше, чем существующие контакты с РФ, они поменяли схему получения прибыли от отношений с РФ. Введенные санкции позволяют понять стратегию Запада и его «любовь с интересом» к Украине.
1. Уничтожение финансового сектора РФ. Главная задача довести РФ до дефолта ( не факт, что теперь санкции сразу снимут, если даже РФ успокоится). После того как дефолт наступит, дать денег в обмен на контрольные пакеты в «Газпроме» , «Роснефти» и т.д. Кстати, пока до них не добрался Китай.
Финансовый сектор некритичен для Запада. Российская банковская система (как и украинская) живет в принципе с перепродажи дешевых и длинных западных ресурсов по более высоким ставкам внутри страны. Перекрыть доступ – это облечь ее на однозначное вымирание. Потом можно спокойно зайти на рынок и продавать ресурсы напрямую.
Под санкции попали ВСЕ ключевые российские банки. В том числе, которые обслуживают экспортно-импортные операции, что означает запрограммированный дефолт, несмотря на всю браваду россиян.
Нынешние санкции пока не вызывают хаоса среди населения (например не отключены Visa ), что может перерасти в массовые беспорядки, гражданскую войну и распад страны. Пока речь идет о получение контрольного пакета в финансовой системе страны и контрольного пакета в нефтегазовых активах. Но это пока. Реального распада страны на Западе не хотят.
2. Ликвидация российской оборонки. Тут также приятное с полезным. Российская оборонка некритична для Запада, но и убирается довольно крупный конкурент с рынка. Запрет на экспорт военных технологий и технологий двойного назначения обрекает РФ на технологическое отставание. Оборонка более важна для РФ, поскольку это надежный источник валюты.
3. Сделали невозможным роста добычи нефти и газа. Санкции на импорт западного оборудования перекрывает кислород нефтяным и газовым компаниям. Своего производства нет. Ломается привычная схема российской экономики «Главное нефть, газ – остальное купим за валюту. В том числе и оборудование».
Нужно сказать, что все санкции и поддержка Украины была бы невозможна без самоотверженного сопротивления украинцев и успешных действий Украинской Армии. Мир любит сильных и целеустремленных.
Но украинцам не стоит расслабляться. Санкции санкциями, но нужно понимать, что Запад борется за Украину не за красивые глазки. Рано или поздно с РФ могут договориться. Реформы и модернизация экономики в любом случае нужно проводить.

вівторок, 22 липня 2014 р.

Безкоштовні семінари в рамках програми Київського громадського бізнес-інкубатора My-startup.org

9-го липня 2014 відбувся семінар «Власна справа. Бізнес-план - інструкція до Вашого бізнесу». Організатор і доповідач, генеральний директор консалтингової компанії «Якість гарантовано» Шишенок Єгор, провів семінар та майстер-клас з написання бізнес-плану, а також надав індивідуальні консультації підприємцям-початківцям.
Висловлюємо подяку Святошинській райраді за інформаційну підтримку.
Графік подальших семінарів буде оголошено на початку вересня.
Будьте з нами !!!

http://my-startup.org

пʼятницю, 11 липня 2014 р.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/yevstratij/53bef55a1799f/

Архієпископ Євстратій (Зоря)речник Київської Патріархії

Герої. Не цифри

10 липня 2014, 23:19
Ми не були такими...

Ми пишалися тим, що проголосили Незалежність мирно, без кровопролиття. Що у нас немає терактів. Що навіть гострі політичні протистояння проходять мирно – без розбитих вітрин та спалених автомобілів.

У Москві в жовтні 93-го озброєні противники Єльцина штурмували мерію і "Останкіно", а потім танки стріляли по парламенту. У нас депутати всю ніч приймали Конституцію, але знайшли компроміс.

Коли зник Георгій Гонгадзе – це розворушило протест у серцях тисяч і тисяч людей. Леонід Кучма, якого Путін схиляв до розгону Майдану, не піддався і не дозволив ввести в дію навіть Внутрішні війська.

Коли Кремль схотів відрізати від України маленький клаптик, Тузлу, – ми не дозволили цього. Бо це – Крим, а значить – Україна.

Ім'я Сергія Нігояна знають всі, хто знає про Революцію гідності. Ще не забули Юлія Мамчура, який з прапором повів своїх підлеглих проти окупантів.

Але в наш дім принесли зло. Принесли кровопролиття і смерть. Принесли те, з чим ми не повинні змирятися – коли загиблі перетворюються на цифри.

Був Георгій Гонгадзе. Був Сергій Нігоян, Михайло Жизнєвський... А тепер: "3 загиблих... 4 загиблих... 49 загиблих... 13 загиблих..."

Для загарбників, духовних нащадків Сталіна, тисячі смертей – статистика.

Ми не були такими. Не повинні такими ставати і зараз! Не маємо права звикати до крові та смертей.

Належить речі називати своїми іменами. Є юридичні причини для назви "АТО". Але насправді йде ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ. І кожного, хто віддав своє життя у цій війні за Незалежність, за нас з вами – ми повинні згадувати у молитвах і закарбувати в народній пам'яті. Як Героїв Крут. Як Небесну сотню.

Ми переможемо, тому що для нас загиблі герої – живі люди, а не статистика. Тому ми ховаємо їх з військовими почестями, а не потайки від суспільства, як це зараз роблять агресори зі своїми загиблими.

Може варто вже зараз створити віртуальний меморіал героїв цієї Війни за Незалежність? Щоб кожен міг побачити живі очі, обличчя героїв, їхні імена занести до себе у список для поминання. Щоб вони у нашій свідомості не ставали цифрами, а залишалися живими людьми – як вони є вічно живі у Бога.

А кожному віруючому, кожній парафії взяти хоча би одне ім'я для постійного поминання у заупокійній молитві.

Бо ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

четвер, 19 червня 2014 р.

Українське економічне диво, чи можливо таке?

В такі скрутні для України часи, я хочу підтримати кожного свідомого українця в його намірах залишитися і розбудовувати свою країну.
Передусім, хочу нагадати про такий факт в історії як «Японське економічне диво». Давайте згадаємо далекі часи закінчення Другої Світової війни та саму Японію.
Отже, країна опинилася в руїнах. Цілих будівель майже не залишилося. Заводи були знищені, або окуповані американськими військовими. Транспорт не ходив, електрика працювала зі збоями. Припинився імпорт ресурсів, на яких трималася економіка країни до війни. Об’єми виробництва промислової продукції скоротилися в 6 раз, якщо порівнювати з довоєнним станом. Експорт скоротився у дев’ять разів. Після атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі населення було дуже пригнічене.
Але навіть після такого розгрому Японії знадобилося лише одне покоління, щоб вивести країну на друге місце за потужністю економіки. Вона поступалася лише Америці.
Ми зараз ниємо, що керівництво нашої країни вживається до жорстоких заходів для поліпшення економічної ситуації в країні. Те, що відбувалося в Японії для її відродження тепер називають заходами «шокової терапії». І зараз ви зрозумієте чому.
1.        субсидії були скорочені до самого мінімуму. Це стримало японську єну, інфляція припинилася. Але почався спад: тисячі підприємств банкрутували, більше мільйона людей залишилися без роботи.
2.        курс єни був виставлений на 20 років вперед! Національна валюта була зафіксована на відмітці 360 єйн за долар США.
3.        найрадикальнішою була сільськогосподарська реформа. У великих землевласників примусово викупили майже всі орні землі за мінімальною ціною. Землю роздали колишнім орендарям-селянам. Перестала існувати японська родова аристократія.
4.       Розпущені найбільші в країні монопольні концерни-дзайбацу, які вважалися головними винуватцями війни.
5.       Впроваджено трудове законодавство. Був встановлений 8-ми годинний робочий день, обумовлено охорону праці, з’явилася система оплачуваних відпусток;
6.       Була вироблена спільна економічна стратегія між державою та великими підприємствами. Був визначений пріоритетний напрямок розвитку країни. Найперше упор був зроблений на розвитку металургії, суднобудування, нафтохімії. Створили саму передову у світі металургію, стали виплавляти 100 млн. тонн сталі. Японія перетворилася на першу суднобудівну державу в світі, що будувала танкери водотоннажністю 200-300 тисяч тонн. Для того, щоб переробляти нафту, в країні почали розвивати нафтохімію.
7.       Ще одним пріоритетним напрямком була орієнтація на розробку і виготовлення побутової електротехніки та автомобілебудуванню. Країні потрібно було зламати сформований стереотип, що існував до Другої світової війни - японські товари були дешевими, але неякісними.
Так за кілька років країна впоралася з голодом. А новітні технології та підтримка національного виробника і досі є візитною карткою економіки Японії.
Чому б нам не взяти з Японії приклад? Не треба чекати на диво зі сторони, не треба їхати кудись на чужину з марними надіями на краще. Треба тут, в Україні, відкривати свої підприємства, заводи, студії, майстерні і працювати.
Я вже багато років пишу людям бізнес-плани, концепції розвитку, маркетингові стратегії, але найчастіше люди «здуваються» як тільки настає час реальних дій. Вони виявляються не готовими долати перешкоди, що звісно виникають при відкритті і розвитку бізнесу. Хтось не знаходить підходяще приміщення для свого бізнесу, хтось не може організувати персонал, хтось хибить з маркетингом, хтось взагалі «забиває» на все.
Аби підготувати людей до відкриття і ведення своєї справи я розробив новий підхід – люди в першу чергу повинні НАВЧИТИСЯ ВЧИТИСЯ. Вони повинні САМІ написати бізнес-план та концепцію бізнесу, звісно в супроводі професійних бізнес-тренерів, САМІ розвинути ту ідею, якою хочуть займатися. Найкраще для таких цілей підходить формат бізнес-табору, де люди приїжджають на тиждень і повністю занурюються у свою ідею, отримують всю необхідну для справи інформацію, готуються як професійно так і психологічно.
Для такого бізнес-табору я відбираю найкращих бізнес-тренерів (навіть табір назвав BEST.IN.UA – найкращі в Україні), які мають реальну практику організації підприємств та можуть передати свої знання «учням». Велике значення я надаю індивідуальній роботі з кожним учасником, адже моя ціль полягає в тому, щоб кожна людина закінчивши бізнес-табор на слідкуючий день відкрила свою фірму, а через рік ця фірма була суперуспішною.