Що нам
показала пандемія?
В світовому масштабі.
Уряди більшості країн неповороткі, бюрократизовані і не
здатні приймати швидких і правильних рішень. Мільярдні бюджети не відіграють
ніякої ролі, якщо безглуздо їх використовувати. Якщо наступний «світовий
вірус», не доведи Боже, буде на порядок заразнішим (як кір, наприклад) і на
порядок смертоноснішим (як ебола, наприклад) – вся планета виздихає за місяць
під мляве мичання своїх «обранців».
В масштабах України.
Керівництво України наочно довело, що вони дебіли. І це не
спроба їх образити і не літературне перебільшення. Дивлячись на події в Італії,
і маючи у своєму розпорядженні щонайменше три тижні часу на якісне планування і
підготовку – вони нічого не спланували і нічого не підготували. Більш того, вони поставили економіку на «катастрофічну паузу», а
самі почали робити з наявної ситуації шоу (позорисько в Нових Санжарах стало
тільки прелюдією). Найтупішим звичайно є те, що жоден чиновник не покликав на
допомогу науковців та спеціалістів – їх відправили на карантин або у
неоплачувану відпустку. Звичайно - НАВІЩО ДЕБІЛУ ПОРАДИ ЯКЩО ВІН УСЕ ЗНАЄ.
Бізнес сам
по собі.
У той час як у західних країнах хоч якось пробують
мінімізувати втрати економіки, роблячи «тепличні умови» для бізнесу і шукаючи
альтернативу загальному карантину, українська влада на все «забила». Вона
навіть не хоче робити саму примітивну річ - вести діалог з профільними
асоціаціями чи бізнес-об’єднаннями, щоб спільно виробити шляхи порятунку.
І тут українській підприємець розуміє очевидне – він може
покладатися тільки на себе. Український чиновник йому «НІЧЄВО НЄ ДОЛЖЕН» і
значить він, підприємець, чиновнику теж нічого не винен.
Більш того, підприємець розуміє ще дещо більш важливе –
чиновник йому, підприємцю, зовсім і не потрібний… адже користі від чиновника - нуль,
тільки шкода. А платити податки та звітувати можна і в автоматичному режимі.
Так що є в карантині й позитивна річ – швидка зміна парадигми і світобачення.
© Єгор Шишенок 2020
