Кріейтократія має в своїй основі абсолютно нові погляди на суспільні взаємовідносини. До таких належить:
1. Право голосу не є абсолютним правом. Право голосу на прийняття суспільних рішень мають люди з переважаючим конструктивним, а не деструктивним світоглядом. Наприклад, людина, що перебуває у в'язниці чи психічній лікарні, яка стоїть на обліку у нарколога, або будь-коли була засуджена за корупцію чи навмисне вбивство не має права голосу, навіть якщо вона є/була платником податків.
2. Право голосу набувається людиною безкоштовно у віці 18 років за умови знання базових принципів доброчинності (не вбий, не вкради, не приховуй податки, дбай про власних дітей тощо) - проходження мікроіспиту (просто на знання цього) у електронному аналогу паспортного столу.
3. Право голосу, коли завгодно, може бути продано громадянином Державі (і тільки Державі) за суму еквівалентну одній мінімальній заробітній платі. Так само Право голосу, коли завгодно, може бути викуплено назад громадянином у Держави за суму еквівалентну одній мінімальній заробітній платі.
4. Право на спадщину є обмеженим правом. Кожна людина впродовж життя може отримати у спадщину майно на суму, що не перевищує 100 000 мінімальних заробітних плат. Це дозволить зруйнувати багатовікову проблему концентрації майна у руках обмеженої кількості людей.
5. Громадянин повинен мати можливість відслідковувати рух грошей, що були ним сплачені у якості податків до моменту їх цільового використання (відслідковувати у власному електронному кабінеті; усіх грошей впродовж всього свого життя; до копійки).
© Єгор Шишенок 2020
