http://blogs.pravda.com.ua/authors/yevstratij/53bef55a1799f/

Архієпископ Євстратій (Зоря)речник Київської Патріархії

Герої. Не цифри

10 липня 2014, 23:19

Версія для друкуКоментарі13

Ми не були такими...

Ми пишалися тим, що проголосили Незалежність мирно, без кровопролиття. Що у нас немає терактів. Що навіть гострі політичні протистояння проходять мирно – без розбитих вітрин та спалених автомобілів.

У Москві в жовтні 93-го озброєні противники Єльцина штурмували мерію і "Останкіно", а потім танки стріляли по парламенту. У нас депутати всю ніч приймали Конституцію, але знайшли компроміс.

Коли зник Георгій Гонгадзе – це розворушило протест у серцях тисяч і тисяч людей. Леонід Кучма, якого Путін схиляв до розгону Майдану, не піддався і не дозволив ввести в дію навіть Внутрішні війська.

Коли Кремль схотів відрізати від України маленький клаптик, Тузлу, – ми не дозволили цього. Бо це – Крим, а значить – Україна.

Ім'я Сергія Нігояна знають всі, хто знає про Революцію гідності. Ще не забули Юлія Мамчура, який з прапором повів своїх підлеглих проти окупантів.

Але в наш дім принесли зло. Принесли кровопролиття і смерть. Принесли те, з чим ми не повинні змирятися – коли загиблі перетворюються на цифри.

Був Георгій Гонгадзе. Був Сергій Нігоян, Михайло Жизнєвський... А тепер: "3 загиблих... 4 загиблих... 49 загиблих... 13 загиблих..."

Для загарбників, духовних нащадків Сталіна, тисячі смертей – статистика.

Ми не були такими. Не повинні такими ставати і зараз! Не маємо права звикати до крові та смертей.

Належить речі називати своїми іменами. Є юридичні причини для назви "АТО". Але насправді йде ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ. І кожного, хто віддав своє життя у цій війні за Незалежність, за нас з вами – ми повинні згадувати у молитвах і закарбувати в народній пам'яті. Як Героїв Крут. Як Небесну сотню.

Ми переможемо, тому що для нас загиблі герої – живі люди, а не статистика. Тому ми ховаємо їх з військовими почестями, а не потайки від суспільства, як це зараз роблять агресори зі своїми загиблими.

Може варто вже зараз створити віртуальний меморіал героїв цієї Війни за Незалежність? Щоб кожен міг побачити живі очі, обличчя героїв, їхні імена занести до себе у список для поминання. Щоб вони у нашій свідомості не ставали цифрами, а залишалися живими людьми – як вони є вічно живі у Бога.

А кожному віруючому, кожній парафії взяти хоча би одне ім'я для постійного поминання у заупокійній молитві.

Бо ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Українське економічне диво, чи можливо таке?

В такі скрутні для України часи, я хочу підтримати кожного свідомого українця в його намірах залишитися і розбудовувати свою країну.

Передусім, хочу нагадати про такий факт в історії як «Японське економічне диво». Давайте згадаємо далекі часи закінчення Другої Світової війни та саму Японію.

Отже, країна опинилася в руїнах. Цілих будівель майже не залишилося. Заводи були знищені, або окуповані американськими військовими. Транспорт не ходив, електрика працювала зі збоями. Припинився імпорт ресурсів, на яких трималася економіка країни до війни. Об’єми виробництва промислової продукції скоротилися в 6 раз, якщо порівнювати з довоєнним станом. Експорт скоротився у дев’ять разів. Після атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі населення було дуже пригнічене.

Але навіть після такого розгрому Японії знадобилося лише одне покоління, щоб вивести країну на друге місце за потужністю економіки. Вона поступалася лише Америці.

Ми зараз ниємо, що керівництво нашої країни вживається до жорстоких заходів для поліпшення економічної ситуації в країні. Те, що відбувалося в Японії для її відродження тепер називають заходами «шокової терапії». І зараз ви зрозумієте чому.

1.        субсидії були скорочені до самого мінімуму. Це стримало японську єну, інфляція припинилася. Але почався спад: тисячі підприємств банкрутували, більше мільйона людей залишилися без роботи.

2.        курс єни був виставлений на 20 років вперед! Національна валюта була зафіксована на відмітці 360 єйн за долар США.

3.        найрадикальнішою була сільськогосподарська реформа. У великих землевласників примусово викупили майже всі орні землі за мінімальною ціною. Землю роздали колишнім орендарям-селянам. Перестала існувати японська родова аристократія.

4.       Розпущені найбільші в країні монопольні концерни-дзайбацу, які вважалися головними винуватцями війни.

5.       Впроваджено трудове законодавство. Був встановлений 8-ми годинний робочий день, обумовлено охорону праці, з’явилася система оплачуваних відпусток;

6.       Була вироблена спільна економічна стратегія між державою та великими підприємствами. Був визначений пріоритетний напрямок розвитку країни. Найперше упор був зроблений на розвитку металургії, суднобудування, нафтохімії. Створили саму передову у світі металургію, стали виплавляти 100 млн. тонн сталі. Японія перетворилася на першу суднобудівну державу в світі, що будувала танкери водотоннажністю 200-300 тисяч тонн. Для того, щоб переробляти нафту, в країні почали розвивати нафтохімію.

7.       Ще одним пріоритетним напрямком була орієнтація на розробку і виготовлення побутової електротехніки та автомобілебудуванню. Країні потрібно було зламати сформований стереотип, що існував до Другої світової війни - японські товари були дешевими, але неякісними.

Так за кілька років країна впоралася з голодом. А новітні технології та підтримка національного виробника і досі є візитною карткою економіки Японії.

Чому б нам не взяти з Японії приклад? Не треба чекати на диво зі сторони, не треба їхати кудись на чужину з марними надіями на краще. Треба тут, в Україні, відкривати свої підприємства, заводи, студії, майстерні і працювати.

Я вже багато років пишу людям бізнес-плани, концепції розвитку, маркетингові стратегії, але найчастіше люди «здуваються» як тільки настає час реальних дій. Вони виявляються не готовими долати перешкоди, що звісно виникають при відкритті і розвитку бізнесу. Хтось не знаходить підходяще приміщення для свого бізнесу, хтось не може організувати персонал, хтось хибить з маркетингом, хтось взагалі «забиває» на все.

Аби підготувати людей до відкриття і ведення своєї справи я розробив новий підхід – люди в першу чергу повинні НАВЧИТИСЯ ВЧИТИСЯ. Вони повинні САМІ написати бізнес-план та концепцію бізнесу, звісно в супроводі професійних бізнес-тренерів, САМІ розвинути ту ідею, якою хочуть займатися. Найкраще для таких цілей підходить формат бізнес-табору, де люди приїжджають на тиждень і повністю занурюються у свою ідею, отримують всю необхідну для справи інформацію, готуються як професійно так і психологічно.

Для такого бізнес-табору я відбираю найкращих бізнес-тренерів (навіть табір назвав BEST.IN.UA – найкращі в Україні), які мають реальну практику організації підприємств та можуть передати свої знання «учням». Велике значення я надаю індивідуальній роботі з кожним учасником, адже моя ціль полягає в тому, щоб кожна людина закінчивши бізнес-табор на слідкуючий день відкрила свою фірму, а через рік ця фірма була суперуспішною.

Бизнес лагерь BEST.IN.UA

Всех кто хочет работать на себя, быстро и без ошибок начать свое дело, приглашаю в бизнес лагерь BEST.IN.UA. Работа лагеря продлиться с 11 по 17 августа 2014 года в одном из лучших отельных комплексов в Пуще Водице

подробней на best.in.ua

Grand-ватник

Процент поддержки действий президента РФ Путина среди жителей РФ на фоне конфликта с Украиной резко пошел вверх (в начале июня 2014 почти достиг 83%). Это почти на 18 процентов больше чем в начале года. Такой же процесс наблюдался и во время вторжения РФ в Грузию в 2008 год. Тогда Путин получил 87% поддержки. Если вспомнить военные действия в Чечне то тогда наблюдалась аналогичная картина.

Хотят ли русские войны?...

Чому підприємці кращі за політиків?

                Якщо розглядати з точки зору побудови структури управління, будь-яку країну можна порівняти з фірмою. Так само як і на підприємстві існує власник (в нормальних демократичних країнах власник - це народ), існує директор (наприклад президент), існують відділи та служби, які забезпечують роботу компанії. За багато сторічь підприємництво змогло відточити правила та механізми взаємодії всередині компанії, а також вимоги до керівників всіх рівнів, практично до ідеалу (всі знають що головний технолог повинен краще всіх знати технологію виробництва, а головний бухгалтер краще всіх знати бухгалтерію підприємства… якщо він цього не знає він дуже швидко заміняється на того хто знає). Якщо власник хоче отримувати гарний дохід (добре жити) – він повинен слідкувати за тим як працює його підприємство і ставити цілі директору та топ-управлінцям. А ТЕПЕР УВАГА ЗАПИТАННЯ!!! Чи ставить у нас в Україні народ цілі для президента та уряду? Ні не ставить. У нас чомусь навпаки політики у своїх програмах, обіцянках, а коли вже при владі – в указах та постановах, говорять куди вони нас будуть вести. ОЦЕ і Є ОДНА З ГОЛОВНИХ НАШИХ ПРОБЛЕМ. У народу повинен бути механізм який би дозволяв напряму говорити керівництву країни, що ми їм доручаємо зробити… ну і звичайно контролювати їх.

                П.с. Механізм цей народ повинен створити сам (з чого він складається можна підгледіти у інших найбільш успішних, демократичних народів)

1 травня 2014. Почав роботу Київський громадський бізнес-інкубатор My-startup.org. На даний час він являє собою консультаційний центр. Тут підприємці-початківці можуть отримати необхідну інформацію щодо перших кроків на початку діяльності.

                Час від часу будуть проводитися навчальні семінари (слідкуйте за їх розкладом).

Телефони для консультацій

(050)681-35-35

(096)510-84-84

Донбас - картинка для Криму

У Росії є два шляхи довести мешканцям окупованого Криму, що відтепер «жити стало краще» ніж на материковій частині України. Перший варіант – це колосальні інвестиції в розвиток економіки та інфраструктури Криму, це створення нових (спеціально для Криму), відмінних від російських, правил та стандартів ведення бізнесу та соціальної політики. Другий варіант – це занурення материкової України в стан хаосу, економічного занепаду та громадянської війни, на фоні яких теперішні проблеми кримчан дійсно будуть здаватися не такими вже й критичними…

Вгадайте який варіант вибере наш східний сусід…

Малий бізнес вже міцно зайняв своє місце в економіці розвинених країн. У Західній і Центральній Європі він є основою реструктуризації економіки і важливим елементом процесу реформ. В даний час в розвинених країнах сотні тисяч малих і середніх підприємств у взаємодії з великими компаніями утворюють особливий механізм саморегуляції ринкової економіки. У більшості країн, і Україна не виняток , спостерігається недолік допомоги підприємцям. Навіть незважаючи на те , що уряд поставив своєю метою сприяти розвитку малого бізнесу, інфраструктура його підтримки ще дуже слабка і знаходиться в зародковому стані. Аналіз міжнародного досвіду з підтримки та розвитку малого бізнесу показав , що бізнес- інкубатори є надзвичайно дієвим інструментом у створенні нових підприємств, підтримки їх роботи на початковому етапі і посилення їх росту. Останнім часом бізнес-інкубатори користувалися підвищеною увагою. Основною причиною цього в розвинених країнах є те, що підприємства малого бізнесу стають домінуючим фактором економіки і грають істотну роль у зростанні валового внутрішнього продукту і створення нових робочих місць. З політичної і соціальної точок зору допомогу малому бізнесу національним і місцевим урядом розглядається як крок на шляху до економічного зростання , боротьбою з безробіттям через самозайнятість.

В Україні існують численні структури, що популяризують «принципи допомоги малому бізнесу», але далі слів справа чомусь не йде.

Створення Київського громадського бізнес-інкубатору (Центру розвитку і підтримки інноваційного бізнесу) дозволить здійснити безпрецедентний крок в розвитку підприємництва як в Києві так і в Україні загалом.

Що має включати в себе сучасний громадський бізнес-інкубатор?

1. Систему прозорого відбору дійсно корисних, інноваційних і потрібних суспільству проектів. Необхідно створити умови аби унеможливити корупційні схеми, що у нас гублять у корені всі подібні соціальні і державні програми. (*Вони взагалі все у нас гублять – починаючи від макроекономіки і аж до душ людей).

2. Матеріально-технічну базу (приміщення, оснащення, технопарк).

3. Команду спеціалістів (економістів, інженерів, маркетологів тощо), що зможуть ефективно допомагати починаючим підприємцям і в разі необхідності знаходити шляхи залучення інвестицій.