Підприємець чиновнику "нічєво нє должен"

Що нам показала пандемія?

В світовому масштабі.

Уряди більшості країн неповороткі, бюрократизовані і не здатні приймати швидких і правильних рішень. Мільярдні бюджети не відіграють ніякої ролі, якщо безглуздо їх використовувати. Якщо наступний «світовий вірус», не доведи Боже, буде на порядок заразнішим (як кір, наприклад) і на порядок смертоноснішим (як ебола, наприклад) – вся планета виздихає за місяць під мляве мичання своїх «обранців».

В масштабах України.

Керівництво України наочно довело, що вони дебіли. І це не спроба їх образити і не літературне перебільшення. Дивлячись на події в Італії, і маючи у своєму розпорядженні щонайменше три тижні часу на якісне планування і підготовку – вони нічого не спланували і нічого не підготували. Більш того, вони поставили економіку на «катастрофічну паузу», а самі почали робити з наявної ситуації шоу (позорисько в Нових Санжарах стало тільки прелюдією). Найтупішим звичайно є те, що жоден чиновник не покликав на допомогу науковців та спеціалістів – їх відправили на карантин або у неоплачувану відпустку. Звичайно - НАВІЩО ДЕБІЛУ ПОРАДИ ЯКЩО ВІН УСЕ ЗНАЄ.

Бізнес сам по собі.

У той час як у західних країнах хоч якось пробують мінімізувати втрати економіки, роблячи «тепличні умови» для бізнесу і шукаючи альтернативу загальному карантину, українська влада на все «забила». Вона навіть не хоче робити саму примітивну річ - вести діалог з профільними асоціаціями чи бізнес-об’єднаннями, щоб спільно виробити шляхи порятунку.

І тут українській підприємець розуміє очевидне – він може покладатися тільки на себе. Український чиновник йому «НІЧЄВО НЄ ДОЛЖЕН» і значить він, підприємець, чиновнику теж нічого не винен.

Більш того, підприємець розуміє ще дещо більш важливе – чиновник йому, підприємцю, зовсім і не потрібний… адже користі від чиновника - нуль, тільки шкода. А платити податки та звітувати можна і в автоматичному режимі. Так що є в карантині й позитивна річ – швидка зміна парадигми і світобачення.

© Єгор Шишенок 2020

Про дистанційну Верховну Раду

Питання дистанційної участі у роботі парламенту та місцевих рад, відповідними депутатами, піднімалося ще у далекому 2014 році. В той час це було викликано необхідністю залучення "депутатів-прогульників" до практичної роботи в Верховній Раді та органах місцевого самоврядування. Я як головний ініціатор такої реформи активно просував цю ідею і мав низку зустрічей з тодішніми народними депутатами та представниками КМДА. Проте жодного бажання впроваджувати щось подібне не виявили ані парламентарі ані представники місцевого самоврядування.
Зараз будь-які спроби нашвидкуруч впровадити "дистанційну Верховну Раду" більше нагадують шоу та з високою долею ймовірності приречені на провал. Єдиним швидким виходом з ситуації є використати спеціалізованого програмного забезпечення, що на такі випадки мають США та деякі країни ЄС, проте по-перше навряд чи вони захочуть ним ділитися, по-друге навряд чи наші "обранці" захочуть його просити.

© Єгор Шишенок 2020

Политтехнология ЛОТЕП

Политтехнология ЛОТЕП (от англ. Lesser of two evils principle – меньшее из двух зол).

Суть: Вам нужно внедрить какое-либо непопулярное в обществе «плохое решение». Вы запускаете через СМИ слух о том, что будет внедрено «ужасающее решение», которое кажется безумным, недопустимым, которое в 100 тысяч раз хуже планируемого «плохого решения». Далее Вы начинаете обсуждать внедрение «ужасающего решения», эмитируя при этом полную серьезность и активно отображая это обсуждение в СМИ (эта часть очень схожа с первыми стадиями политтехнологии «окно Овертона»). Далее Вы констатируете факт, что «ужасающее решение» слишком ужасающее и не может быть принято в виду своей ужасности. Вы предлагаете «плохое решение» и общество с радостью соглашается на него… и возможно даже аплодирует Вам – ведь Вы приняли правильное решение.

Максимально спрощений кеш-фло - формат ShyshenCash

Для швидкого планування діяльності та пояснення прогнозованого руху грошових коштів, у максимально спрощеному вигляді, доцільно використовувати формат ShyshenCash Excel ("форма на один екран"). Формат підходить для простих лінійних бізнесів - кафе, ресторани, магазини, невеличкі медичні заклади чи виробництва з одним типом продукції тощо.
Як приклад можна використовувати - файли
"Кафе-бургерна" - http://proinb.com/finansova-model-burgernoi.html
"Стоматологія" - http://proinb.com/finansova-model-stomatologii.html

Єгор Шишенок: На чому Україні заробляти?

Не секрет, що найбільш заможні країни світу в основному продають товари та послуги з високою доданою вартістю. Винятком є невеликі «сировинні» держави, які тимчасово можуть непогано заробляти на розпродажу своїх корисних копалин. Проте кінець минулого століття і початок теперішнього показали, що найціннішими є інтелектуальна власність, інтелектуальні продукти та послуги.

Аби оцінити і відчути перевагу «інтелектуалки» над «старою» економікою, можна навести декілька прикладів:

1. Свинка Пеппа (персонаж популярного мультсеріалу) коштує більше, ніж за рік заробляє “Азовсталь” (один з найбільших металургійних комбінатів України) – 4 мільярди доларів проти 3,5 мільярдів, а чистого прибутку Пеппа приносить в декілька разів більше, ніж ДТЕК.
2. Чистий прибуток “Фейсбуку” за рік більший, ніж усі надходження Пенсійного фонду України – 22 мільярди доларів проти 16 мільярдів.
3. Розробники мобільних додатків за один рік отримали доходу більше, ніж вся агропромислова галузь України отримала з експорту за останні п’ять років 122 мільярди доларів проти 60 мільярдів.

Усі українські олігархи разом узяті можуть до втрати свідомості надувати щоки та «ганяти панти», проте в порівнянні з Цукербергом, Безосом чи Гейцом вони не дотягуються їм навіть до коліна. Технологічні гіганти оперують фінансовими ресурсами, що перевищує загальне ВВП нашої країни в рази.

У чому ж секрет? Як Україні, а точніше її громадянам почати заробляти по-справжньому?

Для початку треба оцінити які високорентабельні галузі можуть стати локомотивами на світовому ринку. На щастя вибір у нас непоганий – Україна має хороші шанси у:

• IT-секторі;
• авіабудуванні та ракетобудуванні;
• медицині та фармацевтиці;
• військово-промисловій сфері;
• консалтингу;
• кінематографії тощо.

IT-сектор вже не перший рік демонструє хороші темпи зростання. Українські програмісти відомі у світі, як кваліфіковані та достатньо відповідальні. Державна підтримка IT і спільна робота з підприємствами галузі по створенню позитивного іміджу України може вже у найближчій перспективі принести хороші дивіденди.

Авіабудування та ракетобудування – це сфери, які все ще мають потенціал до потужного відродження, в основному за рахунок спеціалістів «старої гвардії». На відміну від IT, авіаційна та ракетна галузі вже по шию закопані і витягнути їх можуть лише кардинальні, сміливі реформи і чудеса «зовнішнього інвестування».

Медичний туризм, який у всьому світі шаленими темпами набирає популярності, в Україні має надзвичайні перспективи. Завдяки дешевим і в той же час якісним послугам, українська медицина може відхопити собі велику частку цього «пирога». Мільйони людей з Азії і навіть Європи (там теж не всі мають можливість сплачувати дороге лікування) могли б лікуватися в Україні. Для цього необхідно вкластися в інфраструктуру, побудувати недалеко від міжнародних аеропортів медичні містечка і адаптувати наших спеціалістів під «конвеєрне» обслуговування іноземців.

Військово-промислова галузь вже заробляє кошти. Масштабування її діяльності – це одне з ключових завдань влади, якщо вона звичайно хоче наповнювати країну грошима.

Консалтинг, як це не дивно, також може виходити на міжнародний ринок. Рівень наших спеціалістів нічим не поступається іноземному, а конкурентоспроможна ціна може «перетягнути» десятки мільярдів доларів у кишені українського консалтингового бізнесу.

Заробляти на кіно мільярди можна і треба. Як доводить американській досвід, конвеєрне виробництво «пафосно-жвачного контенту» – це дуже вигідно.

Що ж у сухому залишку?

Пріоритетними для держави і підприємців мають стати інноваційні, високорентабельні галузі, які дозволяють випускати продукцію та послуги з максимальною доданою вартістю.

Єгор Шишенок, генеральний директор консалтингової компанії «Якість Гарантовано»

матеріал для ua-times.com
© Єгор Шишенок 2020

Песня инвесторов

Песня инвесторов

Бизнес-план! - требуют наши сердца.
Бизнес-план! - требуют наши глаза.
В нашем смехе и в наших слезах, от факаповских ран:
Бизнес-план! Мы ждем бизнес-план!

© Єгор Шишенок 2020

Проблема багатьох українців - нелогічне світосприйняття

Нелогічне світосприйняття ... як на мене, це нерозуміння дорослою людиною базових принципів логіки за якими внаслідок певної дії отримуєш відповідний результат.

Наприклад:

1. Якщо на президентських виборах проголосувати за зека-грабіжника - прийшовши до влади він буде грабувати в масштабах цілої країни.

2. Якщо не надавати дітям якісну освіту і духовно їх не розвивати - вони будуть мало освіченими, матимуть низькі шанси добре заробляти та не вважатимуть за потрібне допомагати своїм пристарілим батькам.

3. Якщо сидіти на малооплачуваній роботі, не підвищувати рівень своїх професійних навичок - рівень доходів буде залишатися на низькому рівні.

4. Якщо не залучати інвестиції в економіку країни - економіка не буде розвиватися.

Евріка!!! 

Заборона використання прикметника "русский" по відношенню до російського

Пропоную законодавчо заборонити використання в російськомовних ЗМІ та в висловах державних службовців прикметника "русский" по відношенню до чогось російського.
Використання прикметника "русский" може невірно тлумачитись іноземними громадянами і створювати враження ніби Росія має якесь відношення до Київської Русі.
Як відомо російська влада, починаючи з 1708 року, проводить активну маркетингову політику у напрямку незаконного ототожнення назв "Русь" та "Росія". Україна, як правонаступниця бренду "Русь" (як частини назви "Київська Русь") має припинити ці посягання і закріпити це на законодавчому рівні.

Чим раніше почнемо дерашифікацію світу, тим швидше її закінчимо)))

Петиція до Президента - https://petition.president.gov.ua/petition/78854