Грати на боці інвестора набагато легше
ніж на боці ініціатора проекту.
Коли ти задаєш питання - ти вже наперед знаєш, які відповіді тебе влаштують. І
якщо відповідь не співпадає з очікуванням – ти починаєш «копати» в цьому
напрямку.
Нижче я опишу ТОП-3 кейсів з моєї
практики за останній рік, які показують індикатори, які дозволяють миттєво виявити
нереальні проекти або грубі помилки в розрахунках і обіцянках ініціаторів.
Наперед зазначу, що мені доводиться регулярно
виступати з обох сторін переговорів, як з боку підприємців, які доносять проект
до потенційних інвесторів чи партнерів, так і з боку цих самих інвесторів чи
партнерів, які мають прийняти рішення чи входити в проект. Як саме приймається
рішення «так» чи «ні», а також які психологічні аспекти на це рішення
впливають, я розповім у наступних статтях.
ТОП-3 індикаторів реальності/нереальності
проектів.
Кейс 1. Клініка (останній кейс, який і підштовхнув мене написати цю статтю).
Індикатор: Щомісячні витрати на оплату
праці персоналу в клініці не можуть бути нижче 30% від обороту.
Пояснення: Клініка – це бізнес, який
надає послуги, медичні послуги… основний робочий інструмент цього бізнесу це
мізки і руки медичних спеціалістів. Яке б круте і автоматизоване обладнання у вас
не було, які б дорогі ліки і витратні матеріали ви б не використовували – саме дороге
в цьому бізнесі це спеціалісти.
І якщо я бачу в кеш-фло витрати на весь персонал на рівні, скажімо, 14% від
обороту - я одразу розумію, що ініціатор проекту не зробив ніякого аналізу рівня
зарплат спеціалістів у профільному напрямку, а поставив зп з «довідника Стеля»
+ він точно не врахував відрахування з зп + він завищив середній чек + він
написав недосяжний план продажу.
Вибачте, проект нереальний. Так я витратив на його аналіз менше 5 хвилин…
Кейс 2. Магазин продовольчих товарів.
Індикатор: Рентабельність продажів (ROS) не може бути вище 20%
Пояснення: Магазин продовольчих товарів –
це бізнес, який продає товари повсякденного вжитку, які швидко псуються, які
треба швидше продати, а навкруги повно конкурентів, які продають те саме.
Торгові мережі, такі як АТБ, ФозіГруп, Ашан тощо взагалі працюють в межах 2-5%,
а прибутки отримують виключно за рахунок багатомільярдних оборотів.
Загнати ROS вище 20% ви зможете хіба що якщо в елітні італійські
продукти підсипатимете кокс і підсадите на них всіх мешканців Новопечерских Липок
(доречи цікавий кейс був би)))
Вибачте, проект нереальний. Так я
витратив на його аналіз менше 5 хвилин…
Кейс 3. Оренда автомобілів (дуже
популярна тема останнього року).
Індикатор: Період окупності бізнесу не
може бути менше 2 років.
Пояснення: Висока конкуренція. Як каже
один мій друг «Це риночєк». В великих містах вже сотні пропозицій, а в малих
містах не виходить досягти необхідного завантаження. До того ж орендовані
машини потрібно страхувати, їх треба обслуговувати та ремонтувати частіше ніж
власні (ну не їздять люди обережно на орендованому авто).
Вибачте, проект нереальний. Так я
витратив на його аналіз менше 5 хвилин…